"Капіталізм є найповнішим вираженням анархізму, а анархізм є найповнішим вираженням капіталізму"

—Мюррей Ротбард [Murray Rothbard] "Я вважаю, що ротбардівський анархо-капіталізм названо не правильно, тому що він насправді є різновидом соціалізму"

—Бред Спенглер [Brad Spangler]

І Мюррей Ротбард, і Бред Спенглер, який наш сучасник, є ринковими анархістами. Бред Спенглер, на скільки Я розумію його текст звідки була взята його цитата, "Ринковий Анархізм як Стигмергічний Соціалізм" [Market Anarchism as Stigmergic Socialism], в своїй основі поділяє підхід Ротбарда. Однак чому тоді такі різні заяви? Як анархо-капіталізм Ротбарда може бути соціалізмом? Суть полягає в тому, що терміни "соціалізм" і "капіталізм" значать різні речі для різних людей. Візьмемо слово "капіталізм". Це слово сформувалося як назва того економічного порядку який є у нас зараз, тобто союз бюрократії з плутократією, державне насилля і привілейовані капіталовласники. Однак прихильники планової економіки з побаченого зробили інші висновки і сказали, що в такому становищі винний вільний ринок, приватна власність, економічна конкуренція та усі інші принади вільного суспільства, тому термін, який описував становище, став нерозривно пов’язаним із доріканнями на вільно ринкову економіку. Самі ж ліберали не використовували слово "капіталізм". Так було десь до 20 століття, коли сталася більшовицька революція, марксизм знаходив свій шлях у голови людей. Тому на фоні цього, на фоні розпочатої війни червоного етатизму на лібералізм, захисники вільного ринку переймали ярлик і ототожнювали ринок із "капіталізмом". Особливо це робили прихильники Австрійської Економічної Школи, які в позитивному ключі використовували цей термін на позначення свого економічного ідеалу. Авжеж знайшлося багато тих, і лібертаріанці одні ті хто доклали до цього руку, почали плутати вільний ринок із зіпсованим, корумпованим ринком при державному втручанні. Одже тепер ми маємо своєрідний конфуз. "Капіталізм" для червоних і бюрократичних лібералів це термін для опису економічної специфіки як вона є зараз, і ця експлуататорська, а вона такою є як ми знаємо, є результатом вільного ринку. Червоні це засуджують як несправедливість і пропонують посилення етатизму, бюрократичні ліберали захищають такий розклад сил, пояснюючи чому має бути саме так і це справедливо. Є прихильники Австрійської Економічної Школи і ринкові анархісти, для яких "капіталізм" це синонім вільного ринку, а теперішню систему вони кличуть корпократією або державним/клановим капіталізмом, тобто зіпсованим державним насиллям ринок. І є інші ринкові анархісти, для яких "капіталізм" це не синонім вільного ринку, а термін на позначення союзу держави із великим бізнесом. Сподіваюся ви ще не заплуталися! Тепер візьмемо термін "соціалізм". У ранні часи це слово мало широке трактування. Так себе міг назвати будь-хто, якщо вони хотіли змінити існуючу систему на якусь іншу, тільки справедливу, рівноправну і тому подібне. З часом етатисти Маркса розігнали усіх інших хто претендував на ярлик "соціалізму", роботи прихильників державного планування отримували підтримку, і сталася більшовицька революція. Отже, термін "соціалізм" під себе узурпували переважно марксисти, а ширше прихильники державного втручання. І тепер маємо червоних етатистів, бюрократичних лібералів, а також частину ринкових анархістів і економістів АЕШ, для яких "соціалізм" це планова економіка і посилення ролі держави. Маємо комуністів, для яких "соціалізм" це планова економіка без держави [переважно], і які виписують червоних державників з кола щиро лівих. З іншого боку маємо другу групу ринкових анархістів, які трактували "соціалізм" широко і могли через це перейняти ярлик. ОТОЖ. Що це все значить? По-перше, будь ласка, уточнюйте терміни в рамках розмов з людьми, бо можливо ви просто говорите про різні речі або однакові речі, не усвідомлюючи цього. По-друге, з історією цих двох термінів стає абсолютно зрозуміло, чому ринкові анархісти Прудон і Таккер називали себе "соціалістами" і ставали в опозицію до "капіталізму", одночасно із цим знаходячи своїх союзників у класичних лібералах, і негативно ставилися до комуністичних ідей. І чому Ротбард, який жив під час протистояння блоків НАТО і СРСР, який прихильник Австрійської Економічної Школи, назвав свій набір ідей анархо-"капіталізмом", і знаходив своє натхнення у роботах Бенжаміна Таккера і Лісандра Спунера. Вони ВСІ є частиною одної тяглої ринково анархічної традиції, яка розпочалася з Прудона і класичних лібералів. Я знаю, що серед прихильників комунізму є чимало людей, які помилково вважають Прудона і Ротбарда якимись протилежностями, світлом і темрявою. І хоча ці два діяча однозначно мали пункти, з яких в них не було би згоди, насправді в них набагато більше спільного ніж різного, більше ніж у комуністів із Прудоном, але про це якось в наступний раз. Розібравши термінологічну плутанину, ми можемо рухатися далі до подальшого розуміння анархічної ринкової традиції. Який набір термінології буде найдоречніше використовувати, спитаєте мене? В мене немає однозначної відповіді. Я вважаю є валідні аргументи з обох боків ринково анархічного дискурсу. Найголовніше —це взаємне розуміння.