Я вдячний індоєвропейським богам, що вони дали мені можливість жити у Верхньому місті, не знизу, в болотах Оболоні та відьомських низинах Подолу, а в успішному з тактичної та сакральної точки зору місці.

Тактичний успіх ситуації полягає в прострілюваності нижньої частини міста з району Радіогорки або ж Подольского узвову. Якщо почнеться український БЛМ, то Поділ ми програємо в перші секунди зіткнень. Як у комп’ютерних іграх шкала захоплення території дістанеться 100% за секунду і нижнім Києвом мійорітимуть ЛГБТ прапори.

Арсенальна, Європейська площа, Володимирська гірка, Оглядовий майданчик і Татарка — це пограниччя столиці. Межа світів.

Сакральність верхнього Києва зумовлена перевагою верха над низом, неба над землею, космоса над хаосом, а хаосу на Подолі немало — самі знаєте.

Ви вже встигли помітити що найбільша кількість столичних вакханалій відбуваються саме знизу — в історично відьомському районі. Та й зараз їх марші розпочинаютсья біля українських святинь — на Михайлівській площі та символічно направлені вниз — до Поштової. Співпадіння? Не думаю.

І саме тому, що зараз ніщо не знаходится на своїх місцях ми маємо розгул хаосу та зневага до космосу. Поділ диктує як жити столиці, а Верхнє місто не поспішає окопуватися на пагорбах, які височіють над Клоузером.