Donate
Psychology and Psychoanalysis

Ревнощі дуже чутливі до ситуації

Сергій Клемін14/01/23 21:241.1K🔥

Ревнощі як давня корисна адаптація не є суворим інстинктом, який спонукає до відчайдушного захисту статевого партнера від уваги суперників. Їх прояви можуть бути контрольовані, а пориви надзвичайно чутливі до ситуації та контексту.

Дані ДНК-тестів на батьківство, які були отримані дослідниками з Ліверпульського університету імені Джона Мурса (Liverpool John Moores University) більше десяти років тому, вказали на те, що близько 30% британських чоловіків виховують чужих дітей, зовсім не підозрюючи про це. Невтішна статистика і щодо чоловіків, які зраджують. Судячи з усього, брак уваги, надмірна довіра до партнера і знижений рівень ревнощів можуть бути непрямими причинами подружніх зрад. Спробуємо розібратися в цьому більш детально.

Представники багатьох біологічних видів демонструють власницьке ставлення до своїх статевих партнерів. Маркери такої поведінки — емоційні маніпуляції і демонстративні сигнали.

Представники багатьох біологічних видів демонструють власницьке ставлення до своїх статевих партнерів. Маркери такої поведінки — емоційні маніпуляції і демонстративні сигнали, які дають зрозуміти потенційному супернику, що він тут зайвий. Люди — не виняток. Власницька «охоронна» поведінка зустрічається також у людському суспільстві. При цьому демонстративні сигнали, які покликані відлякати конкурентів, можуть бути словесними та фізичними. Прикладом вербального сигналу може бути прагнення чоловіка публічно повідомляти, що представлена жінка являється його законною дружиною; таким чином він прагне попередити суперників про те, що з цією жінкою фліртувати не можна. Фізичні сигнали можуть виявлятися в тому, що партнери можуть триматися за руки на людях, або обійматися в публічному місці, тим самим даючи зрозуміти іншим, що вони не потребують нових партнерів. Також чоловіками та жінками активно практикуються демонстративні сигнали, які «відлякують» сторонніх суперників. При цьому, як зазначають вчені, такі сигнали виявляються досить ефективними. По суті, надягання обручок є ніщо інше, як потужний сигнал потенційним суперникам про те, що даний партнер вже зайнятий.

Ще одним засобом, до якого часто вдаються тварини та люди для охорони свого партнера від конкурентів — це пильність та «патрулювання» території, де знаходиться «друга половинка». Наприклад, деякі самці африканських павіанів воліють у всьому слідувати за своєю пасією, одночасно грізно відлякуючи інших самців. Самці комара-товстоніжки (Plecia nearctica) із сімейства Bibionidae, які часто зустрічаються неподалік мексиканської затоки, буквально годинами знаходяться на самиці. В такому становищі він не тільки прагне її запліднити, а й охороняє від посягань з боку інших суперників. Така ситуація може продовжуватись днями і навіть тижнями, поки самець не побачить, що незабаром з’явиться його потомство.

Самці морських слонів на узбережжі Каліфорнії також прагнуть зберігати пильність і періодично оглядають свій гарем щодо появи суперників і можливих зрад легковажних самиць. Ретельне «патрулювання» периметра свого гарему може відбуватися як вдень, так і вночі. Щось подібне зустрічається і у людей, якщо згадати про прагнення читати листування свого партнера у месенджерах або аналізувати лайки у соціальних мережах. Іноді таким прикладом може послужити дзвінок у несподіваний момент для того, щоб перевірити, чим займається чоловік, чи не вводить він свою «половинку» в оману. Американський еволюційний психолог Девід Басс (David Buss) вважає, що пильність — це прагнення виявлення ознак обману з боку подружжя.

Зрозуміло, власницька поведінка серед багатьох видів тварин, особливо серед схильних до моногамії, цілком виправдана; адже чим більше самець доглядає, «інвестує» дорогоцінний час, ресурси, зусилля, тим ціннішим для нього є партнер, а отже він прагне ретельніше оберігати свою «другу половинку» від подружньої невірності. З іншого боку, самиця також не зацікавлена в розриві сімейного зв’язку, тому якщо зради трапляються, то, як правило, вона прагне приховати ознаки своєї зраджувальної поведінки. Іноді прояви ревнощів у гірських птахів бувають досить пекучі та хвилюючі. Нерідко викриття дружини закінчується бійками, вищипуванням пір’я і демонстративним вигнанням із гнізда, після чого самець вирушає шукати собі нову пасію.

Як не дивно, серед деяких видів тварин, у поведінці яких ми звикли бачити зразок шлюбної моногамії, також зустрічається адюльтер. Справжня моногамія дуже рідкісний феномен у тваринному світі.

Як не дивно, серед деяких видів тварин, у поведінці яких ми звикли бачити зразок шлюбної моногамії, також зустрічається адюльтер. Справжня моногамія дуже рідкісний феномен у тваринному світі. Орли, лебеді, лелеки, грифи знають, що таке подружня зрада. Тому охорона статевого партнера та ревнощі є своєрідними корисними біологічними адаптаціями у боротьбі з подружньою невірністю.

Охорона статевого партнера та ревнощі є своєрідними корисними біологічними адаптаціями у боротьбі з подружньою невірністю.

У далеку кам’яну добу парні стосунки були не дуже популярними. Найімовірніше, жінка могла мати статеві контакти з кількома одноплемінниками. Звичай так званого гостинного гетеризму, який характерний для первісних племен, передбачає інтимний зв’язок із незнайомцем з метою появи здорового потомства. При цьому у чоловіка не виникає ніяких ревнощів; навіть у деяких випадках він готовий для зміцнення дружніх відносин із одноплемінником «позичити» свою дружину на якийсь час. Наявність подібного звичаю свідчить про те, що ревнощі неймовірно чутливі до ситуації, і вони не являються жорстким інстинктом, вплив якого неможливо подолати. Для ревнуючого надзвичайно важливо ким являється суперник, яким є його соціальний статус, чи є відмінності в переконаннях, чи є тривалий дружній зв’язок з ним.

Німецький дослідник і автор книг про історію звичаїв Едвард Фукс (Eduard Fuchs) згадував про те, що в ХІХ столітті траплялися ситуації, коли підлеглі працівники із задоволенням самі віддавали дружин на ніч своїм керівникам, якщо з’ясовувалося, що ті проявляли до їх жінок сексуальний інтерес. Таке відбувалося, оскільки інтимні зв’язки значно підвищували статус працівників. Як мінімум, формувалися довірчі відносини з керівництвом, а це сприяло кар’єрному просуванню. Все це вказує на те, що ревнощі можуть проявлятися або згасати з огляду на важливі деталі. Інший нюанс полягає в тому, що в добу суворого палеоліту у зв’язку з дуже складним сімейним укладом ревнощі не були настільки повальним явищем, інакше кажучи, люди були більш терпимими до сексуальної близькості жінок з іншими партнерами, тому що інтереси племені переважали. Ситуація змінилася пізніше, з настанням неолітичної революції та масового переходу на осілий спосіб життя і ведення домашнього господарства. Судячи з усього, поступова відмова від племінного способу життя, відокремлення сімей та популярність парних (моногамних) відносин призвели до більш широкого поширення ревнощів. Однак варто мати на увазі, що в ті далекі часи патріархальні шлюби не завжди були наслідком вільного вибору двох закоханих, а отже мала бути любовна колізія, яка могла вести до подружніх зрад.

Якщо ревнощі як корисна адаптація в далекі неспокійні часи сприяли збереженню шлюбних зв’язків, то в наш час ці пекучі пориви можуть завдати великої шкоди сімейному благополуччю.

В наш час ситуація значно змінилася, і шлюбні узи, як правило, утворюються на основі серцевих переваг. Це означає, що досягнення психологічного комфорту має для подружжя неабияке значення. Якщо безпідставні ревнощі порушують сімейний клімат, то, можливо, є сенс звернутися до психотерапевта. Інакше кажучи, якщо ревнощі як корисна адаптація в далекі неспокійні часи сприяли збереженню шлюбних зв’язків (не будемо забувати про суворі звичаї часів неоліту, агресивність суперників і високу ймовірність згвалтувань), то в наш час ці пекучі пориви можуть завдати великої шкоди сімейному благополуччю. Постійне стеження за партнером не приведе ні до чого доброго. Отже, дуже важливо контролювати свої почуття та вибудовувати стосунки на довірі, розумінні та взаємоповазі.

Джерела:

David M. Buss. Evolution of Desire. — Basic Books, 2016. — 448 р.

Robert L. Leahy. The Jealousy Cure: Learn to Trust, Overcome Possessiveness, and Save Your Relationship. — New Harbinger Publications, 2018. — 248 р.

Comment
Share

Building solidarity beyond borders. Everybody can contribute

Syg.ma is a community-run multilingual media platform and translocal archive.
Since 2014, researchers, artists, collectives, and cultural institutions have been publishing their work here

About