Create post

Мураха Сократ

Natalie Stelmashchuk
Оля Генда

Мурашку Сократа було дуже нетактовно відкинуто з дороги щіткою для змітання комах та іншої дрібної живності.

— Ей, шановний! — обурився мураха Сократ. — Можна й обережніше.

— Ой, прошу пробачення. — перелякано вибачився перехожий. — Я вас не помітив.

— Ах, яка прикрість. — іронізував мураха Сократ. — Не помітив. Гадаєте, якщо маса вашого теперішнього тіла, перевищує масу мого в 4 мільйони разів, то ви маєте право мене не помічати?

— Ні-ні! — замахав руками зніяковілий перехожий. — Зовсім ні. Як ви таке про мене могли…? Просто я на зір слабую і саме забув окуляри.

— А-я-яй. — заворушив вусиками мураха Сократ. — Як необачно з вашого боку. Не добре це. Ви ж могли зовсім-зовсім нічого не побачити і розчавити мене. А мені, знаєте, страх як не хочеться перероджуватися в слимака. Ви, доречі, ким будете у наступному житті?

Перехожий важко зітхнув:

— Ох, дубом. Якщо мої розрахунки вірні, то дубом.

Чоловікові зовсім не хотілося перероджуватися в нудне дерево. Якби ж дерева мали ноги, то ще півбіди, а так — стій на одному місці 800 років поспіль, в очікуванні лісоруба. Жах.

— Співчуваю. — сказав мураха Сократ. — Кілька перероджень тому довелося побути сосною, отією, що впала і розчавила нашого канцлера. Дуже, знаєте, не солодко бути деревом: то шкідники заїдають, то дятли тебе різні задовбують, а коли гроза — взагалі трясешся…

Перехожий, почувши про канцлера, вже не слухав мураху Сократа — щось у цій історії було не так.

— Стривайте, шановний, — перебив перехожий Сократа, — але мені нічого невідомо про смерть нашого сонцесяйного канцлера під сосною. Адже всі знають, що він загинув у Битві Народів, бо в минулій реінкарнації, був видатним полководцем. Так, чорним по білому, було написано у його передвиборчій програмі…

— Так-так, у передвиборчій. Пф-ф. — скептично фиркнув Сократ. — До вашого відома, шановний, ваш канцлер ніяким полководцем не був, а бігав лісами на чотирьох, у вигляді дикої свині. І, між іншим, коли я на нього падав — він на стільки був зайнятий вирицькуванням шампіньйонів, що навіть рохнути не встиг. А перед цим, високородна дика свиня — канцлер, довший час перебував у іпостасі вірусу вітрянки. Мені про це дуже добре відомо, бо саме в той час, довелося практикувати медицину.

— Не вірю! — обурився перехожий. — Та й хто ви, взагалі, такий, щоб отак говорити про нашого канцлера?

— Так, ніхто. — сказав Сократ. — Просто мураха.

Перехожий зміряв мураху Сократа переможним поглядом:

— Ото ж бо. Гаразд, пане мурахо, заговорився я з вами. Мушу бігти.

— Кудись поспішаєте?

— Дуже. — підтвердив перехожий. — Сьогодні ж день виборів. Канцлер сам не обереться.

— Гм, дійсно. — погодився Сократ. — І багато кандидатів?

— Як то? — здивувався перехожий. — Та ж один!

— І ви за чи проти? — поцікавився Сократ.

— Звісно, що «за». Так само, як і всі.

— Ну, поспішіть бо спізнитесь виконати громадянський обов*язок. І окуляри не забувайте більше.

— Не буду. — пообіцяв перехожий та почимчикував на виборчу дільницю, уважно дивлячись під ноги.

— Гм, дубом він буде, аякже! — зробив сам для себе висновок мураха Сократ. — Чиряк, максимум.

15.06.2015

Subscribe to our channel in Telegram to read the best materials of the platform and be aware of everything that happens on syg.ma
Natalie Stelmashchuk
Оля Генда

Building solidarity beyond borders. Everybody can contribute

Syg.ma is a community-run multilingual media platform and translocal archive.
Since 2014, researchers, artists, collectives, and cultural institutions have been publishing their work here

About