Create post

Як жили там, де гартувалася сталь…

Sveta Simonovich 

У сучасному світі, де люди отримують інформацію з радіо, газет, телебачення та світової мережі Інтернет, дуже важливо вміти самостійно аналізувати матеріали, які цікавлять, розшукувати першоджерела та робити висновки без впливу на них сторонньої думки. Тому, вивчаючи тему двадцятого століття в Україні, я звернула увагу на один музей в Боярці, що не є популярним, але розказує про такі ж важливі події, що й інші відомі музеї, але, можливо, з трохи іншої точки зору…

Людині, яка народилася та виросла в Києві, достатньо складно повірити в те, що маленьке містечко поряд із столицею, теж може відігравати суттєву роль в історії країни, а його мешканці могли стати справжніми героями. Боярка є саме таким містом.

Коли я потрапила до музею, екскурсовод запитала, що саме мене цікавить. ЇЇ здивувало, що я хотіла довідатися якомога більше саме про біографію Островського та історію створення його роману «Як гартувалася сталь». Адже, дійсно, коли я вперше почула про це місце, я подумала, що цікаво було б дізнатися про особистість, якій присвятили цілий літературно-меморіальний музей в Боярці (нині — Боярський Краєзнавчий музей).


Музей був заснований у 1974 році з метою збереження для нащадків історії героя письменника Миколи Островського, який брав участь у рятуванні окупованого Києва під час Громадянської війни, допомагаючи будувати вузькоколійку Боярка-Київ для перевезення дров у замерзаючу столицю і пізніше, відтворив ці важкі часи у своєму романі «Як гартувалася сталь»

Розповідь була побудована таким чином, що я побачила, насамперед, сильну особистість, яку не заламала хвороба, що в 23 роки прикувала письменника до ліжка, а в 25 повністю відібрала зір. Островський продовжував шукати свій шлях у житті, щоб бути корисним для своєї країни.

За більше ніж 40 років були зібрані унікальні фотографії, документи, листи, малюнки та інші експонати. Тут зберігається перше видання роману Островського, дуже багато вирізок з газет і листівок дбайливо розміщені за скляними вітринами. Ретельно підібраний інтер'єр початку 20 століття створює атмосферу камерності цього місця.

Я дізналася, що в 1999 році китайський режисер Хан Ган вирішив екранізувати відомий в радянському союзі роман. Творча група активно використовувала матеріали музею, консультувалася із місцевими істориками та знімала багато сцен саме у Боярці. Сюжет твору викладено в двадцяти серіях, кожна тривалістю близько сорока хвилин. У Китаї серіал був визнаний кращим в 1999 році і тепер нескінченна низка туристів звідти підтримує музей в робочому стані і дозволяє йому надалі працювати і збирати нові цікаві факти.

Сьогодні матеріали про письменника більше не займають провідного місця в експозиції, а пам'ятник героям, що поклали життя за Україну, планують демонтувати. Спеціально для мене деяку інформацію діставали з шаф, що розташовані в найнепримітніших кутах музею. Ця ситуація збенетежила мене і я вирішила дізнатися з чим вона пов`язана.

В останні кілька десятиліть історики почали переглядати біографії багатьох діячів часів громадянської війни. Було знайдено велику кількість суперечливих фактів, які стосуються політичної позиції Миколи Островського, його участі в будівництві вузькоколійки. З'явилося багато інформації, в результаті популярізаціі якої, співробітники музею змушені були прибрати деякі стенди з матеріалами про письменника.

Концепцію музею почали змінювати. Було вирішено зробили акцент на факти біографій видатних особистостей 20 століття, які прославили місто і залишили про нього пам'ять у своїх творах. Такі люди як М. Лисенко, актриса М. Заньковецька, письменник Б. Грінченко, художник М. Пимоненко, письменник Шолом-Алейхем, проводили тут багато часу зі своїми рідними. Саме в Боярці вони творили, писали картини або просто відпочивали, адже чудові соснові боярські ліси ідеально підходять для облаштування дач, відпочинку і оздоровлення.

Колекція музею сьогодні налічує по–над 9 тисяч експонатів основного та науково-допоміжного фондів. Жителі цього містечка дуже пишаються ним. Заходячи до приміщення, одразу ж звертаєш увагу наскільки тут багато картин та самобутніх виробів мистецтва, зроблених боярцями власноруч. Співробітники музею охоче відповідають на всі питання відвідувачів, розповідають цікави факти, які я не дізналася б, просто роздивляючись стенди, а також прикрашають усе це історіями з власного життя, дитинства, місцевими повір’ями і легендами.

Але все ж такі, мені здається, для старшого покоління, корінних жителів міста і істориків радянського періоду України, боярський музей назавжди залишиться музеєм героя і творця величної книги «Як гартувалася сталь», Миколи Островського.


Subscribe to our channel in Telegram to read the best materials of the platform and be aware of everything that happens on syg.ma

Author