radio.syg.ma


radio.syg.ma is a community platform for mixes, podcasts, live recordings and releases by independent musicians, sound artists and collectives
Create post

Як жили там, де гартувалася сталь…

Sveta Simonovich

У сучасному світі, де люди отримують інформацію з радіо, газет, телебачення та світової мережі Інтернет, дуже важливо вміти самостійно аналізувати матеріали, які цікавлять, розшукувати першоджерела та робити висновки без впливу на них сторонньої думки. Тому, вивчаючи тему двадцятого століття в Україні, я звернула увагу на один музей в Боярці, що не є популярним, але розказує про такі ж важливі події, що й інші відомі музеї, але, можливо, з трохи іншої точки зору…

Людині, яка народилася та виросла в Києві, достатньо складно повірити в те, що маленьке містечко поряд із столицею, теж може відігравати суттєву роль в історії країни, а його мешканці могли стати справжніми героями. Боярка є саме таким містом.

Коли я потрапила до музею, екскурсовод запитала, що саме мене цікавить. ЇЇ здивувало, що я хотіла довідатися якомога більше саме про біографію Островського та історію створення його роману «Як гартувалася сталь». Адже, дійсно, коли я вперше почула про це місце, я подумала, що цікаво було б дізнатися про особистість, якій присвятили цілий літературно-меморіальний музей в Боярці (нині — Боярський Краєзнавчий музей).


Музей був заснований у 1974 році з метою збереження для нащадків історії героя письменника Миколи Островського, який брав участь у рятуванні окупованого Києва під час Громадянської війни, допомагаючи будувати вузькоколійку Боярка-Київ для перевезення дров у замерзаючу столицю і пізніше, відтворив ці важкі часи у своєму романі «Як гартувалася сталь»

Розповідь була побудована таким чином, що я побачила, насамперед, сильну особистість, яку не заламала хвороба, що в 23 роки прикувала письменника до ліжка, а в 25 повністю відібрала зір. Островський продовжував шукати свій шлях у житті, щоб бути корисним для своєї країни.

За більше ніж 40 років були зібрані унікальні фотографії, документи, листи, малюнки та інші експонати. Тут зберігається перше видання роману Островського, дуже багато вирізок з газет і листівок дбайливо розміщені за скляними вітринами. Ретельно підібраний інтер'єр початку 20 століття створює атмосферу камерності цього місця.

Я дізналася, що в 1999 році китайський режисер Хан Ган вирішив екранізувати відомий в радянському союзі роман. Творча група активно використовувала матеріали музею, консультувалася із місцевими істориками та знімала багато сцен саме у Боярці. Сюжет твору викладено в двадцяти серіях, кожна тривалістю близько сорока хвилин. У Китаї серіал був визнаний кращим в 1999 році і тепер нескінченна низка туристів звідти підтримує музей в робочому стані і дозволяє йому надалі працювати і збирати нові цікаві факти.

Сьогодні матеріали про письменника більше не займають провідного місця в експозиції, а пам'ятник героям, що поклали життя за Україну, планують демонтувати. Спеціально для мене деяку інформацію діставали з шаф, що розташовані в найнепримітніших кутах музею. Ця ситуація збенетежила мене і я вирішила дізнатися з чим вона пов`язана.

В останні кілька десятиліть історики почали переглядати біографії багатьох діячів часів громадянської війни. Було знайдено велику кількість суперечливих фактів, які стосуються політичної позиції Миколи Островського, його участі в будівництві вузькоколійки. З'явилося багато інформації, в результаті популярізаціі якої, співробітники музею змушені були прибрати деякі стенди з матеріалами про письменника.

Концепцію музею почали змінювати. Було вирішено зробили акцент на факти біографій видатних особистостей 20 століття, які прославили місто і залишили про нього пам'ять у своїх творах. Такі люди як М. Лисенко, актриса М. Заньковецька, письменник Б. Грінченко, художник М. Пимоненко, письменник Шолом-Алейхем, проводили тут багато часу зі своїми рідними. Саме в Боярці вони творили, писали картини або просто відпочивали, адже чудові соснові боярські ліси ідеально підходять для облаштування дач, відпочинку і оздоровлення.

Колекція музею сьогодні налічує по–над 9 тисяч експонатів основного та науково-допоміжного фондів. Жителі цього містечка дуже пишаються ним. Заходячи до приміщення, одразу ж звертаєш увагу наскільки тут багато картин та самобутніх виробів мистецтва, зроблених боярцями власноруч. Співробітники музею охоче відповідають на всі питання відвідувачів, розповідають цікави факти, які я не дізналася б, просто роздивляючись стенди, а також прикрашають усе це історіями з власного життя, дитинства, місцевими повір’ями і легендами.

Але все ж такі, мені здається, для старшого покоління, корінних жителів міста і істориків радянського періоду України, боярський музей назавжди залишиться музеєм героя і творця величної книги «Як гартувалася сталь», Миколи Островського.


Подпишитесь на наш канал в Telegram, чтобы читать лучшие материалы платформы и быть в курсе всего, что происходит на сигме.

Author