без назви

Христина Дрогомирецька
19:30, 18 мая 2019
Добавить в закладкиДобавить в коллекцию

Кому ноги кому кмину здираючи із припеченої лави до якої приклеєні чорноротими верхами

Зблідлого голосу що перемелює у своїх жорнах правдоподібність пози зігнутого горобця

Над м’якими фруктами розсадив на даху і з нього димиться він відступає ховаючись за 

Плече наважившись говорити у стіну коричневих підвісних конструкцій що ледь втримуються

Від падіння нагороджуючи їх коли час втече у сутінки виносячи їх на простирадлах

Гіркими зернами притрушуючи те що видніється на поверхні забагато сторонніх щоби

Прориватись навскіс лінзи закладеної в основі розхитується маятником приберігши для себе

Зліплені докупи свідчення що полягли на єдиній купі і ніхто не збирається їх якимось

Чином роз’єднувати хоча згадка про це постійно висвітлюється і з’являється у їхніх розмовах

Спотикаючись впадає у дорожню сумку і ніхто прийме його як додаток до скромного

Гардеробу не запідозривши неочікуваного надбання червона трава стеблами розгортає

Дерево що майже як свічка спалахує щоби освітлювати глибину прірви викидає звідти

Скрині наповнені гнилою водою скрипить вітер на шляху перерозподілу коли він усім

Тілом обперся об шати повідомляючи його про те що саме від нього потребує що саме

Він віддасть за будь-яких обставин переходячи через гранітне поле та гублячи по дорозі

Речі що значать менше за нього самого але за їх відсутності не зможе опанувати скорботи

Їх жорстокість виправдовується їх благі діяння виправдовується усе що не може мати ніякого

Виправдання це крапля поту він зосереджених поглядів вниз коли його підіймають над 

Влаштованим помостом коли безцільно ворушить губами та пальцями його корінь

Розпушений та розчесаний пробирає до хвилювання винісши кілька відер води та проливши

У сліди що залишені ненавмисне тими які проходили тут вночі і їх ватаги не завдали ніякої

Шкоди прогинаючи чоловіка без руки чоловіка з великим ротом який майже проковтнув

Весь вільний і окупований іншим простір не докладаючи до цього особливих зусиль

Вимолює собі на підмогу байдуже кого як улаштований їх драбинний потік що йде

Виключно гору, а коли раптово доводиться зійти на декілька щаблів вниз вони колотять

Тупими мечами собі об горлянки ніколи ще не поранивши ні себе ні спостерігачів які є

Обов’язковими для прийняття із рук владики товарів масового призначення наповнивши

Вагони рушає в дорогу неконче щоби хтось зупиняв його і перевіряв недоступні

Для нього речі він витравляє на поверхню жуків коло відповідальності переноситься

В площину саду скульптур з-під землі торкаючись грудей облізлих статуй у головах

Виколупуючи пісок як тільки вода опуститься до нижчого рівня із кают зможуть вийти

Потонулі які продовжують спати від коли покинули сушу цілими та неушкодженими

Підчепили хворобу вже у першому порту чи навіть привезли її навмисне з собою але

Ніхто так і не зізнався прикладаючись до мироточивої ікони не зволікає оглядає всі

Кишені які розкриті у його бік проріс між дверима та вікном у тому єдино доступному

Місці яке не вкрив іній дотикаючись до губ приготованих в окремому посуді відійшов

Далі від випущених тварин цирку що от-от повинен був розкрити своє шатро на новому

Місці замовк коли не чув голосів коли прагнув їх почути розбиваючи бочку з медом

Приніс їм спомин мабуть усе що тільки міг дати невловимістю розмотаних ліній із яких

Продовжував себе складати відкидаючи свій залишок котрий закопується під домом його

Домом цілого та часткового попри спонукання вступити у війну на ніч приносив тхора

Щоби знову розпочати свято звертаючись у них як у підвісні труби вдуваючи у себе назад

Їх і свої невимовні бажання з тих пір вона нікого не народжувала останній чоловік що

Вийшов із неї і вбив свого брата пішов під її ніж пішов під гостре лезо відблисків місяця

На ковдрах багряним рум’янцем серед живих їх обох впізнавали і ніхто їх не запитував

Звідки походять на квадратних сітках зачепилась відірваним крилом міль на скляних

Оправах виглядаючи у неї говорить неначе розподіляє обов’язки чи інструкції з Використання паперу хтось відсуває його потрапляючи у залитий вогнем отвір спопелив

Залишки свого часу підняті на поверхню лише щоби кожен клапоть ноги вступив на 

Землю яка б вимагала спокути закривши око у бік ешелонів хода їх рівна до кончини

Подпишитесь на наш канал в Telegram, чтобы читать лучшие материалы платформы и быть в курсе всего, что происходит на сигме.
Добавить в закладки

Автор

File