без назви

Христина Дрогомирецька
22:31, 23 мая 2019
Добавить в закладкиДобавить в коллекцию

Коли б очі перестали слугувати йому і він став їх слугою перетягнув би зверстані обрубки

Увібравши у себе їх вологу ти не розділяєш дивної радості радіаційного розтискання

Рук підносячи їх до світла через густу темряву я втрачав мову та її можливості у той час

Вони розтягували її на собі розриваючи грубу матерію до дірок розсаджуючи у них

То зелень то невідому кількість пальців що схрещуються на столі за тривалою промовою

Неначе підкидаючи у неї наступних жертв із тих хто не зрадить найперше залишивши жити

Вбивцю я лишаюсь без мови дряпаючи її грати до волі коли ж вона скрізь і у мені на

Рештуваннях затримуючи подих здається уже б мав впасти біля його живота біля його

Переносних матраців сивіє розгалужена мережа прийому та виходу що зрештою не Важливий своєю послідовністю темінь наносить виправдання дій закидаючи на шию

Біле полотно і тоді ж замовкає його розділене лице розлите в окремий посуд пробирає

Свист та обрубок голови котрий пересувають по черзі всі хто сів за стіл перед тим

Прочитавши промову молитву або назвавши своє ім’я одне з несправжніх імен котрим

Заволодів вбивши його власника тепер має таку потребу брати із собою всіх кого

Позбавив життя зіткнувшись на нерівній дорозі та лишати їх у постелі на ранок у домі

Де його приймуть на ніч тверда кладка провалюється та похитується під ними коли змія

П’є річкову воду або перепливає на інший берег у спеку я б хотів знати свого свідка

Який відрізняється від іншим порядковим номером і розфарбованою шкірою втішаючи

Жінок котрі не можуть вийти за двері дому даного їм прихованими як те що ніколи не 

Вигляне на поверхню без сторонньої згоди причаївшись поблизу вікна витирають пальцями

Дірки у зоряному небі викручуючи одна одній тіла аби розважити свого язика на пекучому

Розломі куди впадає скромна поношена одежа виростають поминальні трави перегукнеться

Із охоронцями садів і ті навмисне утвердять його думку про те що він залишився один

Кожного ранку утворюючи все нові та нові сліди у різних напрямках вирубуючи дерева

Які він саджає ближче до обіду ніби не остогидла йому ця щоденна справа пусті ями

Наповнюються щебенем колами розходяться від його дому обчислює витрати описує їх

У своїх паперах без якоїсь на це нагальної потреба лише через те що так робив він коли

Був господарем і міг себе викупити його лице не спантеличене і тіло що тепер може тільки

Вважати нічого не побачить нічого не почує та перешкод не варто очікувати малими

Втратами руйнації великих надій колотячи до присмерків і аж ніяк не довше за цей час

Відмерло багато самогубців але багато із них втікають на низини у гострих шпилях

Дахів творять гнізда птахи їх відтягуючи від прямого погляду на край човнів де повинна

Реалізувати себе кара та смерть через непокору у морі помітив цятку яка неприховано

Позначала залишок незавершеності діяння більмом на оці повертає їх туди де відбувається

Сповідь де зібралися люди котрі один одного раніше не знали відколовшись від стелі

Розсипається вівтар, а разом із ним усі заготовлені дари їх голос ледь чутний коли накриває

Бетонна хвиля рознімувався до відчаю тече водою у стічну канаву набираючи у легені

Якомога більше повітря щоби не довелося виринати знову живучи носив дерев’яні сандалі

Не можливо не помітити його невдоволене лице яке носило печатку святості в кого каже

Мушля зі світанком де вони вражають своєю кількістю та заходом сонця коли на узбережжі

Не залишиться нікого, а згодом не залишиться і узбережжя і місця їх призначення що

Змінить подобу в пустелі зустрівшись із дзеркалом або ж солоним озером видивлячись у

Ньому рослин які перестали давати плоди та розпізнавати голоси звернені та породжені

В них шматками порубаного м’яса у скам’янілому снігу випурхне висохле стебло ламаючись

Від вітру носить звичай мертвих частує прокислим молоком своїх грудей мілкі ріки

Подпишитесь на наш канал в Telegram, чтобы читать лучшие материалы платформы и быть в курсе всего, что происходит на сигме.
Добавить в закладки

Автор

File