Засунувши голову глибо у мішок на обезвуччі просиш щоби замовкли

Канонадою із птахів із обірваними крилами у залізяччі сплетених рук

Рве із прямої лінії звук доліпив до фасаду де я осліпло фіксую мотузками

Тимчасову станцію аби падіння здавалось м’якшим і дати час нанести для

Нього хмизу хто повинен був померти той використав вже таку можливість

Не казати нічого нічим вдиратися поміж дверей підбираючи висохлі квіти з порога

Прокладають дзвінкими скавчаннями напівдохлих сук що бережуть нору і ладні

Відгризти найперше кінцівки подають голоси та ще так грубо та невміло досвід

Їх здається мізерним у цій справі але жага до слави та визнання йде попереду

Міфічних жінок воїтельок що їм до них до їх смертей виплачених ненародженими

Синами ні вони не мають нічого до тих жінок закоцяблі голодні фурії не маючи ні

Очей ні голови на цьому місці утворились пустоти куди затягує вузлами зашиває

Голками та нитками солоного моря дух не воюватимуть хоча і скликатимуть

До брам війська обліпившись газетними та свинними вирізками авторитетів подають знак

Ховати тих хто зумів себе врятувати у близькому бою не знаючи що був посланий

Тільки на загибель не знають як оспівати його подвиг не можуть підібрати камінь

Висипавши всі скрині з переляку не можуть вимовити і слова переставляючи ножі

Витираючи їх для повторного використання так як робили вперше, а згодом удруге

Пам’ятно збережена послідовність вони не виконуватимуть жодних ритуальних

Дій аудиторія їх незмінно мала щоби пропонувати їм одну і ту ж саму страву

Яку вони перехопили ще до прибуття порому куди вступили ні кроку назад

Він вирушив за встановленим графіком із звичною кількістю та різністю

Натовпу що накопичився і розсівся у всіх можливих легкодоступних оку місцях

Цього старого судна що не мало на меті виходити у відкрите море наглядаючи

За його підозрілістю ніколи не втнув такої нерозумної речі аби знову побачити

Океан навіть з судном котре населятимуть одноденні прибульці ввівши пальці

У розетки якими густо вкриті сидіння зі зручними спинами відкинулись назад

Переповідають чоловіку що вважається представником тих хто оберігає їх

Безпечне пересування у межах камери із одної точки в іншу не забуваючи

Відмітити чорними хрестами про прекрасний світ із глянцевим блиском прекрасних

Людей до колін натягнута шкіра почервоніла від частих пересідань у комфортніші

Види транспорту розляглася біля входу стара жінка котра аж ніяк не просить нічого

Розкинула на бруківці в’язи остерігаючи посірілий пейзаж грубо вбрана

Вони оніміли не знаючи що їй запропонувати але після довгого сидіння у броньованих

Підвалах підігнали техніку аби вона відчистила дороги відмила їх після зими

Від пороху та бруду і аж тоді набрались сміливості вийти назовні за годину

Ущухли перемовини між губами та пам’ятю утворилась кам’яна плівка яку вдалося

Прибрати так само легко як незрозумілий вміст на перетині вулиць вічного щастя