^{[клац-клац-чш-сш-ш-ш]}

Джо Вінтерб'ю: День, пане..?

Гай Сайзт: Зайст, Гай Гегессе Крюштюф Зайст, для перфекціоністів, однак у Вашому випадку досконалість..чи навіть повноцінність..не є обов'язковою..чи критичною.

ДжВю: Ви маєте на увазі, пане..?

ГйСт: Зайст, зовіть Зайстом мене. Однак, чи маю я, як гість й ініціатор, право стосовно дечого виявити нехворобливу цікавину перш ніж наше..?

ДжВю: Інтер-в'ю, пане Са..Зайст, Ви кажете?

ГйСт: Безумовно, кажу. Вінтерб'ю так вінтерб'ю. Вас щось непокоїть?

ДжВю: Трохи, та це не є принциповим, враховуючи Ваше походження..

ГйСт: А-ага-а,..Вам, припускаю, не до смаку коріння моє, чи..?

ДжВю: Ні, що Ви, пане Са..тобто За-йст - корінням, яке маєте Ви - пишатись мало!

ГйСт: А Ви не такий Джо, яким виглядаєте.

ДжВю: Вибачте?

^{[ш-шс-шч-ч-клац-клац-чш-ш]}

ГйСт: То..як Ви не маєте нічого проти, я оголю, нарешті, свою цікавину?

ДжВю: Бімагєст, пане Зайст.

ГйСт: Вибачте?

ДжВю: Будьте такі ласкаві, пане Са..За-йст, виявіть, нарешті, чи, як Ви вдало висловились, заголіть вже її.

ГйСт: Кого?

ДжВю: Цікавину, як не недочув я..?

ГйСт: Власне, я не дозволу питав,..однак полишимо це..на деякий, ^зойк, час..^зойк, час, до речі..я почав з..безумовно, з чогось..дечого я повинен почати б, інакше..один з нас забракль..відсутен без..початку, правда моя.

ДжВю: Відверто, не зовсім я вловлюю думки..сенси Ваші, пане Зайст?

ГйСт: Вас вловлювати думки ніхто не буде вчити, друже. Щодо сенсів..

ДжВю: Вибачте?

^{[ш-шс-с-ч-клац-клац-чс-сш-ш]}

ГйСт: Перепрошую, друже. Питання, поставлене задовго до первісних стадій розвитку одного з архетипових екземплярів Вашого генетичного предків'я, перш за все, Вашого прототипу: яким воно є, на Ваш погляд?

ДжВю: Ким?

ГйСт: Вибачте?

ДжВю: Ким поставлене питання..außeralt, судячи з репліки Вашої?

ГйСт: Достатньо цілком і нативної мови.

ДжВю: Вибачте?

ГйСт: Чого Ви сподіваєтесь досягти? Мені цікаві миттєві припущення.

ДжВю: Пане Са..За-йст, позачерговою потребою я бачу визначення першоджерел питання - заради гіпотетичного права покладатися на власні судження, що безпосередньо пов'язуються нашим діалогом..!

ГйСт: Чому не позаджерела привертають більшу увагу Вашу?

ДжВю: Першоджерела, пане, повинні розглядатись поза чергами.

ГйСт: Припустимо,..зрозуміло,..я просто спрощуватиму власні..репліки.

^{[шс-с-сч-клац-клац-чс-сш-ш]}

ГйСт: Ви не представлені.

ДжВю: _(шепіт) Як?

ГйСт: Не названі.

ДжВю: _(пошеп) Чим?

ГйСт: Ім'ям.

ДжВю: І Інь і Ян?

ГйСт: Іменем.

ДжВю: _(шипот) Чиїм?

ГйСт: Особистим.

ДжВю: Мати моя гендерно-нейтральна, пане Крю..За..Вельмишановний!

ГйСт: Це, припускаю, розглядається у якості однієї з менш впливових потреб. Порівняно із озвученням гостем власного імені, яке у Вас зараз перед очима, більш того - внесене в реєстр добре знайомою Вам рукою?

ДжВю: Це..трохи..так, згоден..визнаю, не зовсім етично з мого боку, та..

ГйСт: Етика тут, безумовно, ні до чого - як зайвим навантаженням це не стане для вінтерб'ю, взагалі..!

ДжВю: Інтерв'ю.

ГйСт: Вибачте?

ДжВю: Ін-тер-в'ю.

ГйСт: Вінтерб'ю, і кажу: в-ін-тер-б'ю.

ДжВю: І-НТЕ-РВ'Ю, пане Са..Зайст, Вінтерб'ю - моє прізвище.

ГйСт: Невже?

ДжВю: Вибачте?

ГйСт: Якби я десь чув Ваше прізвище раніше, безумовно, згадав точніше б - і при цьому не полишає відчуття, наче одним лиш звучанням воно..!

ДжВю: Пане Зайст, Ви знаєте моє прізвище, я знаю Ваше - ми обидва знаємо прізвища один іншого, а більш нікому знати їх непотрібно, доки ми саме не запросимо всіх, кому слід було б наші прізвища знати теж.

ГйСт: Однак досі невідомим залишається Ваше ім'я, друже Інтерв'ю?

ДжВю: Та й докучливе ж воно..

ГйСт: Вибачте?

ДжВю: _{(шепонь)} Пане Са..Зайст, схиліться-но до мене трішки..

ГйСт: З якої причини Ви раптом шепочете, друже Інтерв'ю?

ДжВю: Вінтерб'ю.

ГйСт: Це на цілу Гренландію легше запам'ятати, аніж просто літеру - особливо, коли та значно більша за сусідні й скрайня зліва в композиції.

^{[ш-ш-шч-ч-клац-клац-чш-ш-сш-ш]}

ДжВю: Як чіпляє моя хиба зайсте, пане Зайве..їб..не помітив нач, найшат!

ГйСт: Ви зараз з ким розмовляєте, друже Інтерв'ю?

ДжВю: _{(зберігаючи умовно розслаблену мовчазність, спостегірає за чимось - чи кимось - уявним, хто - чи що - пропливає - не проповзає ж - поблизу більшою частиною зниклої в присмерку стелі, одночасно з тим аритмичним смиканням намагаючись зірвати натрутливу занігтицю)}

ГйСт: Ви, безумовно, не договорили.

ДжВю: Так, пане Зайст - хиба, визнаю, моя, тому я згоден вибачитись прямим текстом у вступі до того матеріалу, що буде опублі..почекайте!

ГйСт: Друже Інтерв'ю, ма-айже безпере-ервно.

ДжВю: Стривайте-но!

ГйСт: Поки я нікуди не рухаюсь, відповідно до інформації, що тільки що надійшла мені..так, знов..надійшла - не рухаюсь, турбуватись не слід.

ДжВю: Хвилинку, пане Крю..Га..мати моя гендерно-нейтральна, Сайзт..!?

ГйСт: Що не потребувало доведення.

ДжВю: Слухайте, адже я не помиляюсь, коли припускаю, що Ви прийшли сюди з певним наміром, ні?!

ГйСт: Безумовно, друже, чиє ім'я для мене досі існує лише як одна з незліченних пенітенціарних таємниць людської цивілізації, на демістифікацію котрої в нас обох не вистачить, на жаль, ^зойк, часу.

ДжВю: Мій час не перераховуйте, пане Сайзт - батькам не дозволив, а Ви..

ГйСт: ..набагато вагоміше явище, безумовно.

ДжВю: Пане Сайзт, з присутніх на таке не підписувався ніхто!

^{[ш-шс-сч-ч-клац-клац-сч-чш-ш]}

ГйСт: Нас двоє.

ДжВю: Ви впевнені?

ГйСт: На Вашому місці - за Вашою логікою, на базі Вашого досвіду - я був би впевненіше, однак це, безумовно, philosophie spéculative.

ДжВю: Вибачте?

ГйСт: Алегорую я з Вас, друже Інтерв'ю. Однак, ^зойк, le temps n'attend pas.

ДжВю: Ви обізнані ще й в музчиному мистецтві?

ГйСт: Вибачте?

ДжВю: Темп і таке інше.

ГйСт: Я висловився французькою..знов.

ДжВю: Невже?

ГйСт: Ви володієте нею?

ДжВю: Чим?

ГйСт: Fala francês?

ДжВю: Вибачте?

ГйСт: ^Зойк, ді Цайт.

ДжВю: О, наш человек! Что ж Вы сразу-то не..?

ГйСт: Простите, что?

Енот у Зарсы в жотч? Кево леч, шано! :ЮвЖд

Отче, титсорп? :ТсЙг

^{[ш-ш-шс-сч-клац-шц-цш-ш]}

ДжВю: Ви праві, Ви праві..на чому зупинились?

ГйСт: Нічого особливого ми не зібрались зачинати, однак, не підведи пам'ять, Ви збирались назватись, а перед цим підтвердили невзайв, що я Вам вже названий за певний, ^зойк, час до зустрічі був.

ДжВю: Можу я Вам запропонувати випити..?

ГйСт: Сухості не відчуваю, але вдячний Вам за таку увагу.

ДжВю: _{(прихиляючись до невидимого, недоторканного коліна Гаєва, під тією наче кліщ-шпигун шиється)} Маю на увазі міцніше.

ГйСт: Лід?

ДжВю: _{(прикладає правий безіменний палець до лівого безіменного вуха)} Лід?

ГйСт: Вдячний все одно, хоча охолоджуватися потреби не відчуваю.

ДжВю: Льоду немає - Жовтень.

ГйСт: Не турбуйтесь.

ДжВю: Оцту?

ГйСт: Не п'ю у робочі дні, і не дякую за пропозиції - й не вибачаюсь за те, що не дякую, тим більш, що не п'ю; то будьте уважніше, друже Інтерв'ю.

ДжВю: А Ви не без гумору - і це Вам личить.

ГйСт: Що саме?

ДжВю: Присутність почуття гумору.

ГйСт: В чому ж вона, присутність, проявляється?

ДжВю: _{(не дивиться на співрозмовника, оскільки вперше помічає, що з самого ранку на ньому одягнуті брюки зі зламаною ширинкою - в присмерку не розгледіти, чи застібнута вона, зламана, чи розійшлась)}

ГйСт: Ніхто не без гумору, доки він сам не обере собі такого сорту буття.

ДжВю: До речі,.._{(знаменно спокійним голосом)} щодо імені, пане-е..З-с-с..?

ГйСт: Не перенатужуйтесь, друже, коли з "С" - "З" я домалюю умоглядно.

ДжВю: _{(продовжує шепотіти, наче всі, кому буде потрібно, не почують цього саме тоді, коли чутливість органів слуху, за сублогікою богбережених, вважатиметься зайвою)} Пане Зайст, за 40 діб до зустрічі надіслано листа Вам..

ГйСт: Будьте ласкаві, говоріть вголос, друже Інтерв'ю - це антиестетично.

ДжВю: Що саме?

ГйСт: Шепіт, пошеп, шипот, шепонь, fısıltı, tfesfis, xiuxiuejar, tesk - інтим не має вкладатись у естетичні категорії, наслідувати тенденціям, які конкретизуються дослідниками чи культурними діячами, учасниками естетичних проєктів.

ДжВю: Зрозумів, я ніби порушую межу Вашого особистого простору.

ГйСт: Безумовно, я не волію до того, аби подібне щось відбулося.

ДжВю: І цього не відбувається, візьму на себе сміливість запевнити Вас.

ГйСт: Як нікому, мені відомо.

ДжВю: Невже?

ГйСт: Кпити - не діло.

ДжВю: Що ж,.._{(протягом навряд повної хрономатичної хвилини Джо притримується вже відомого підслухачам з лав космопротекціо-нон-істів темпо-тембру шепотіння)}..у тому листі, з яким Ви були зобов'язані ознайомитися, як не по отриманні, то в будь-яку з вільних годин, що передували нашій..

ГйСт: Рідний мій, я природньо не сприймаю, як існуючу, інформацію, що надходить за дотримання режиму нав'язливої таємничості.

ДжВю: ..знімає з себе етичний обов'язок озвучування імені, котре постає повноправною, легітимною, спадковою власністю квесчанера, оскільки..

ГйСт: Як добре, що я не курю. Вам слід виявити більшу вдячність^ч.

ДжВю: ..на розгортання спів_бесіди в ракурсі, котрий передбачається епохальним, простіше кажучи, тисячолітнім, хоча з ціллю підвищення ефективності можна назвати це 'тисячолітнім епохальним досвідом'..

ГйСт: Айвготу гетую фьост, біфозей ду - іджасте куешноф, хік, та-айм..

ДжВю: ..і Вам, якщо Ви відповідно вихована, себто в осяжних сенсах моральна, в першу чергу, людина, навіть з великої "У" - Вам, вважаю, повинно бути соромно.

ГйСт: _{(вивчаючи, з тактовним прозором мандрує позбавленим надлишку емоцій поглядом бабкуватою, наче кінчики дитячих пальців на пост-радянському пляжі, поверхнею доволі просторого, особливо якщо порівнювати з джерелами світла в штудії, чола)}

ДжВю: Пчх, годблессмі, перепрошую.

ГйСт: Слово "соромно" почуто, місія виявилась здійсненною.

^{[сч-ч-чш-шс-клац-клац-чс-ш-ш]}

ДжВю: _{(повертаючись до класичного тону при-цуцу-ватого роботодавця)} Чи можу я зпропонувати цигарку, пане Зайст?

ГйСт: _{(навіть не мріячи про те, щоб драма-тавматургічно адаптувати тон до професійної шелепуватості співрозмовника)} Чи не завадите Ви вродженому рефлексу - відмовляти хазяїну, який не виявляє достатнього рівня уваги до індивідуальних преференцій гостей?

ДжВю: Це знаменує "ні" себт?

ГйСт: Не курити не настільки погано, друже Інтерв'ю.

ДжВю: Не можу ані погодитись, ані спростувати Вашу тезу, бо ніколи не не курив. Сигару?

ГйСт: Легені дорожче.

ДжВю: Не легіні хіба?

ГйСт: Степом правіше.

ДжВю: Це могла бути непогана метафора.

ГйСт: Існування моє - не гірше метафора.

ДжВю: Е джойнт, мейбі?

ГйСт: Юар сьотанлі тукайндту спікІнгліш велл.

ДжВю: Ремиґаль^ч?

ГйСт: Вибачте?

ДжВю: Жарт-акий.

ГйСт: Roastinman.

ДжВю: Вибачте?

ГйСт: У Вас, безумовно, є почуття гумору, друже Інтерв'ю, своєрідне, однак присутнє.

ДжВю: Знаєте, пане Са..Зайст, матінка моя так само казала, навіть тими ж словами..

ГйСт: Ваша мати мудра жінка.

ДжВю: ..батько ж повторював, що вона таким чином дає зрозуміти, що я їй обрид..

ГйСт: Батько власну мудрість має.

ДжВю: _{(із сумом, глибоким, як запльований колодязь, над яким розтиняють троянду)} Надто пізно..

ГйСт:..не буває.

ДжВю: _{(із надією, черезкрайно-простосердим тоном)} Вважаєте?

ГйСт: Знаю.

ДжВю: Але якщо, то..?

ГйСт: Неспокій лиш марнує гроші.

ДжВю: Фінанси - не питання, та..?

ГйСт: Інші питання знайдуть відповіді і без усвідомлення їх формул. Як душа Ваша до подробиць небайдужа - безумовно, від деяких жилок буде необхідно відмовитись.

ДжВю: Саме?

ГйСт: ^Зойк, часоскнарство мається на увазі.

ДжВю: _{(озираючись, понирюючи у позбавлений здорового еротизму напівшепіт)} Як-як, пане Зайст, кажете Ви?

ГйСт: Використовуючи органи мовлення, чим, не помиляюсь, безумовно, не дуже відрізняюсь від Вас, друже Інтерв'ю.

ДжВю: _{(балансуючи підборіддям в 5 дюймах від підлоги і 52 мільйонах над рівнем океяну - сукупність тіла навіює типове зображення китайского дракона на харківському сервізі)} Я питаю не те, за допомогою яких засобів Ви розмовляєте, пане Зайст..

ГйСт: Вам ані на, ^зойк, піщинку не здається, що діалог дещо втрачає в перспективності, якщо партісіпанти вимагають один від одного не повторення, що логічно за певних умов, а - пояснення почутого?

ДжВю: _{(намагаючись не загубити безпосередньої близькості підлоги)} Вибачте?

ГйСт: На "вибачення" розраховувати на цей раз не варто, друже Інтерв'ю.

ДжВю: _{(миттю тілесність розпрямлена, уподіблена швейцарській алебарді - різновиду, котрий так цінує похмільна Гельветика)} Дозвольте..!

ГйСт: Вам дозволене будь-що - у мірі, на яку вистачить Вашої самоповаги.

ДжВю: _{(алебарда згортається равликом з легкістю виноградного листя під палящим атомом Всесвітнього Жовтня)} До чого тут самоповага?

ГйСт: Вибачте?

ДжВю: Яке самоповага має відношення до нашої розмови?

ГйСт: У моєму випадку, і певність в тому зростає, ніякого.

ДжВю: Тобто це не якийсь собаф^ч?

ГйСт: Безперечно.

ДжВю: Що?

ГйСт: Ні.

ДжВю: Чому?

ГйСт: Бо так.

ДжВю: Хто вирішив?

ГйСт: Не я, хоча до цього хилити вправно можна, і навіть хлібно.

ДжВю: Я не хилю.

ГйСт: Як ніколи б не сказав жоден з майстрів режисури, вірю.

ДжВю: _{(у простір, назустріч 3I/ATLAS)}  Що мені від тієї віри?

ГйСт: Що мені від цієї віри?

^{[ш-ш-сч-чц-клац-клац-чс-сш-ш]}

ДжВю: Вибачте?

ГйСт: Друже Інтерв'ю, Вам корисніше б помізкувати, якими шляхами повертатись до вихідних цілей, не циклюючи у неньчиній казуїстиці?

ДжВю: Що "корисніше" мені - вирішувати не Вам, при всій повазі, пане.

ГйСт: Воля Ваша, друже Інтерв'ю.

ДжВю: Вінтерб'ю!

ГйСт: Так, так, саме стосовно нього мудріше б міркувати.

ДжВю: Стосовно кого?!

ГйСт: Вінтерб'ю, друже Інтерв'ю.

ДжВю: Це моє прізвище!

ГйСт: Я розумію, що не Ваше прізвисько, друже Інтерв'ю.

ДжВю: Вінтер-б'ю, трясця!

ГйСт: _{(мовчки дивиться на Джо, на обличчі за відомого зусилля можна вичитати кшталт мантри, мовою, невідомою нікому зі свідків - серед них не жарт зустріти й автора, живу людину, принаймні істотну в певних, обраних межах істоту, що бере на себе обов'язок поточні дані сницарювати, заселити ними більш-менш літературну форму - Неялілью)}

ДжВю: _{(не без індуктивних очікувань, солопіє на вуста Гая Гегессе Крюштюфа Са..Зайста - ті, через штучний присмерк, здаються приналежними комусь третьому - саме цей Небач Невідом вимушено веде цю співбесіду в куток із віковими розладами слухових - однак не музичних! - здібностей)}

ГйСт: Ви нагадуєте одну історичну персону, друже Інтер..

ДжВю: Вінтерб'ю!

ГйСт: _{(з якісно новим, в рамках цього діалогу, різновидом мовчання обмацує, нібито більш темними, ніж сьома хвилинами раніше, очима позу, загальне розташування тілесності Джо в надто..так, безумовно..надто просторому приміщенні, - наче з наміром виявити зовнішні фактори, що могли б спричинювати не сповна адекватну поведінку)}

ДжВю: _{(солопіння не трансмутує, індуктивні очікування не слабшають)}

ГйСт: Котра, ^зойк, година, не підкажете?

ДжВю: Ні.

ГйСт: Не підкажете, котра, ^зойк, година?

ДжВю: Ні.

ГйСт: Ви самі хіба знаєте?

ДжВю: _{(підборіддя - до підлоги, логоборасана)} І про це теж, як про ім'я моє, мова в листі, пане Зайст, в котрий варто було зазирнути.

ГйСт: Схильність маєте, безумовно, хворобливу, друже.

ДжВю: Та кидайте вже Ваш камінь, пане!

ГйСт: _{(з нестерпною легкістю аплодує 2 з чвертю повних хрономатичні хвилини)}

ДжВю: _{(підлогам, з цивілізаційних причин, більш характерне поглинання голосів - частенько із вкрай невдалою компенсацією ембієнту за рахунок посилення звуків кроків, падінь, кувирдів, зіткнень і переміщень важких, визнаних широких загалом "бездушними", об'єктів, з еволюційних причин, несвоєчасної уваги мешканців і головних споживачів згаданого ембієнту)} плани на сьогодні не передбачають переказ змісту листа, призначеного Вам - речей тобто, розуміння яких є Вашим безпосереднім інтересом.

ГйСт: Припускаю, комусь було б, однак мені нецікаво, чи жадає щось жива істота донести до мене з такого положення, чи навіть самою позою.

ДжВю: _{(на обличчі, без наймаліших трансформацій скульптури тіла, відверто проявляється зацікавленність відсутністю зацікавленності незмінністю скульптури тіла, складовою якого означене обличчя, безперечно, є)} Ви, напевно, Чемберлена не читали, пане Зайст!

ГйСт: Від Честертона й портрет писати Чемберленів сенсу не знайдеш.

ДжВю: _{(на власний подив, черезладо злорадо)} А-а-а-а, то Ви мене чу-у-уєте!

ГйСт: Вам втіха велика від цього.

ДжВю: _{(відновлюючи поставу)} Жодної, та все ж приємно дізнаватись, що мої труди й клопоття не марні, еге?

ГйСт: Мій досвід підказує не протилежний, однак інший висновок.

ДжВю: А Ви маєте досвід в цій області?

ГйСт: Мій досвід не потребує класифікації, типологізації, діференціації за сферами, площинами, кутами, гранями, прошарками і іншими аналогічними концептами удоступнення і дегенерації.

ДжВю: Чи то примарилось, чи Ви назвали мене дегенератом тільки-но?

ГйСт: Вибачте?

ДжВю: Чому ж Ви спочатку не вказали, що в Вас є досвід і в цьому теж?

ГйСт: Досвіду я в багато чому не позбавлений, але до чого саме ведете Ви?

ДжВю: Як до чого?

ГйСт: _{(якби Гай Гегессе Крюштюф Зайст страждав фізіогномікою Джо Вінтерб'ю - твердженню, буцім обличчя першого наскарбилося соннотою, важче вивільнитись з кайданів естестичної аргументованності було б значно)}

ДжВю: Слухайте, пане Зайст..!

ГйСт: Я надто довго Вас слухаю.

ДжВю: ..ми погодились Вас прийняти у свій робочий час..!

ГйСт: Хто Ваші "ми"?

ДжВю: Як так "хто" мої "ми"? І взагалі, я ніякої над нами, тобто тими "ми"-ми, влади особливої не маю, якщо це не зрозуміло було з самого початку!

ГйСт: А хотілося б?

ДжВю: Слухай, пане Са..Зайст..!

ГйСт: 6 разів поспіль, друже Інтерв'ю, рекорд!

ДжВю: Вінтерб'ю, хай Вам біс!

ГйСт: Цікавий вираз, з синтаксичної точки зору. Ви не цікавились синтаксисом ніколи, ні, м?

_{(фізично відчутному знаку питання наслідує джмяк приземлення одного зі згаданих у якості бездушних об'єктів, окупованого анатомічними особливостями суб'єкта гіпотетично аксіоматично душевного)}

^{[шц-цш-клац-клац]}

^-_\/^\/_\//_\/\/\\_/\^/\_/^-

^п _{соціальной збалансований феномен}

^п _{Forget Foucault, Baudrillard, Latouche, Nietzsche, Freud, Plato and Trump}

^п _{Це поняття може засвідчувати трохи зневажливу, однак безмежну повагу чомусь середньому між Ремінгтоном, Робесп'єром і равіолі з Федеративних Запасів Пост-Нео-Демократичної Німеччини, а може просто бути вміло підгледжено в будь-якому словнику, крім тих, де його не знайдеш через еволюційну неуважність безславних складач_ок.}