Donate
Poetry

'останній козак із ронінів', збір віршів ріля тараса

Тарас28/12/23 20:31933
2022-2023 рр.
2022-2023 рр.

ШТАМП

Старий пес перестав скавуліти уночі.

За наснагою чекає тупе світло ліхтаря.

Краплини дощу не дружать з росою.

Смуток відмовляється себе відчувати.

На заміну відповідям приходять знаки питання.

Половинчастий місяць посилює острах.

Оминає оголеність пророслий набуток досвіду.

І говориться прямо в простір: не знаю.

Підстав сюди паспортне ім’я __ лишаючись незадоволеним

Липень 25, 2022


ВЛАСНИЦТВО

звукові налаштування у вірші

спонукають дихати рівномірно

 

неабияк

знаєш

смішно

провалитись неначебто дорослому

в драмакрик чуттєвості

 

навколишнє середовище емоцій

проковтує усякий ретро-радикалізм

 

повір

сповідаю сам себе

у самоіронії та нашаруваннях термінів на кінчику носа

острова окулярів

 

транквілізатор-снюс схематично з текстом

вирівнюється в потоці складного мовлення

 

за цим укотре похований

тремор

перед непитущою незайманістю буднів

і вихідних

 

у треморі вбачаю антонім

допінг

щоб хоч пообідді збирати рештя

сил

 

на одноманітне «привіт» зі знайомцями

і подвиг

трохи бути добром

 

¹ і добром чужим

 

ДИВ. ПРИМ.
 ¹ як воно?

Липень 25, 2022



зі спогадами

особливо

 

химерю в тіні від

дерев немилих

 

і в ніч їх виганяв би

з дому

 

на віддаль

від утоми втоми

 

і б’юся з ними

ржаво й безпорадно

 

напалмом

не виринаючи 

чи між мінами пам’яттю

 

і в ніжності тлію

хай би так хоч відпустило

 

а вони тут

важкі й в важкому хтиві

 

щоб з’їсти трохи більше тих хлібних

крихтин дитини

 

і не стати для неї

для мене

намистиною

Серпень 1, 2022



пам’ятаю

 

що ти є блукачем

поневіреним без цілунку на щоці

 

і про наше людство

ненароком (часу) втомлене

 

і найгірші

в посуху

роки

 

що не випалили твою усмішку

і не зітерли маячок у грудях

у порох

 

тобі

пам’ятаю

було весело

 

зі світом

котрий лиш (все-гнати-на-всього) промовить

нерозбірливим натяком теплим

із мандрів 100-нічних і далеких

умитьвідкритим небесним плесом

 

промовить на вушко до тебе

:

'дякую всьому земному'

 

(

)

(

світ приховав тоді пів правди не з книжки,

і тобі стало сильно смішно

Серпень 20, 2022



ти гранітна плівка

на поверхні міста

 

тобою користають сотні

липких ніг

 

я лягаю на твою сиру землю

замість класики

поряд сісти

 

я торкаюся кам’яних дерев

розтертих у пилюку цими чужими ногами

 

а зверху грається зі світлом антисинім

Місяць

холоднобайдужий

як і плавлене тіло міста

крихкий пісочний усередині рядків

поїдають

вони

самі

себе

 

ти гранітна плівка

на поверхні міста

 

ти не коло ліхтаря Принца

за рогом іменної вулиці

єврейського кварталу

 

і навіть не під черевиками

ображеного існуванням безхатченка безбородого викинутого

напризволяще осені

 

ти не ягода

позапам’ятна

у внутрішньому дворику

родини в першому коліні

підбита приморозками

 

не цегляний польського художника

самородок

 

ти щетина

на поверхні міста

 

синонімічний ролик невідворотних повторів

 

гранітна плівка

на поверхні міста

 

з тобою не говорять

Жовтень 9, 2022


МІГРЕНЕВИЙ ДВІЙНИК

пульсує свинець під лівим оком

 

червоні сльози

падають

рідкими цвяхами

з правого (ока)

разом з марвами

 

живописом пів стіни пів сну

про крихтолюбство -

 

зміни мо та мент

крізь бляху й блідий бля біль

змішані на тарілці

з відхаркнутою гиркотою:

 

спробаняхами здатися житловим будинком

й одноголосно зі званням із почестю

людинкою

 

немає жж крим. кодексу

щодо захищеного ляпкою Закону

спокою

 

хитає нею як маятником Фуко та Еко

чи б кя тятивою дистанційного бога на арфі грецької його подоби майже феї [ЖАРТ] Орфея

 

йому

«т-с-ш-ш»

нівроку так

 

а їй криптофіолетово

на себевсе

Листопад 7, 2022


[Б Е ' О Н: 'А]

засипаю з опалим листям

ідеями

про те і про се

як би краще

чи знов

 

зранечку розплющую свої оченята

 

дивлячись у дзеркало

стелю

 

питаємо в них із подушкою:

це сон?

 

чи ли мрія про сон?

 

бо я длубався з листям

кусючим

шершнем

на худому холодному тілі

 

і чайник кип’ятив <поки> в чергового

запитання:

то в правильній я божевільні?

 

сторонній

до людських турбот

і мого смішного безсоння

 

'-)

Листопад 24, 2022



вірш

 

я не знаю

ні вас

ні себе

ні моторики законів під’їзду навпроти

 

я не знаю

звідки береться ривок у смерть

і смертельний життя дотик

 

не знаю цього я

я всього шл поет

з третього під’їзду холодний подих

банальний протяг

якого завжди мало (у літо Сема)

 

і так зійде

 

досить

 

(злягайся з лукавим)

 

НІСЕНІТНИК

Грудень 21, 2022



домисел

за домислом

переслідують тебе

 

забуті колискові

 

протяг вдома

і надворі

потягом несеться

знов за комір

 

нижче неба не всміхнулась зірка

вище рота не злукавила сльоза

 

люди звірі камінь ножиці і гірко

із одного складу в інший

розкладаються слова

 

табель і давня четвірка

 

кріль Аліса гриби в нірку

 

перегорну б погризені сторінки

 

мама пані експедитор дівча жінчин

 

заблукали миші на задвірках

грім горища

блискавиця

буй вітрисько свище

 

і калейдоскоп

мов калькулятор

лопнуть числа

 

я не вчую

серед того

свого змислу

Березень 27, 2023



ковтну

фільм

 

мов затичка вухо

 

запиваючи лікером

з виноград-капусти

 

де шукаю нову

illusio студня

 

йога мляво мугиче

під цю «Lyrica» кобзу

 

і пилюка крекче

— я нікого не відпустиш

 

прожував добряче фільм

мов папір нерви

 

непогожий вечір

для зіслання духа

 

годинника переведено

мов до сусідів у зимарку

муху

 

дотепер до -не второпаєм-

чому вже третій

кіновирій відлетить за обрій ліжка

 

оу навкіл волає параматір

спішна

 

між долонями

у підсвідоме

крапля

в зелень весен

поту

на робочій скрипне скроні

загніздився шершень

мука

 

я в розпуці

з братчиком Сковородою

і четвертим cine валом

 

покривай j’aime

хоти на шанси

добром з бука

 

нереальність реверанс для столу й смути ми валюта

Березень 27, 2023


ПАРАЛАЙЗ

йпрст трс рл

кж сб

кл пш нвй врш

 

я ковзаю поверхнею ожеледі

тебе назвали землею

 

з-поміж усіх підслизнутих ніг

ми впали водночас

нижче аніж додолу

 

не адресую ніжність тобі

тишком-котиком плююсь у комарів за зубцями твого плаття

дивлячись в їхні незрячі очі

 

шибениця

проїжджає коровою на льоду

поряд

 

наший буденний пакт обов’язків

лукавий як зібганий в суботу побут

 

не врахували ми

перед нашою молодістю

канон нудоти не-сартрівської

з каменюкою камю

дорослішання

 

пече наші вирви чужа сім’я дітьми

вони chill lofi hip-hop респектабельно величні

 

дітки черевиками чавлять овочі

спішачи дістати від життя фруктової дволикості

 

я переїдаю себе

не говорячи

 

множимо пусті місця

закинутістю

у глуху

морозну одвідчаю ічність

 

(без Future Perfect Continuous)

 

писати таке — підлість

Червень 6, 2023


Книги, подкаст, соцмережі та переклади автора закопані в https://linktr.ee/riltaras.

Author

Comment
Share

Building solidarity beyond borders. Everybody can contribute

Syg.ma is a community-run multilingual media platform and translocal archive.
Since 2014, researchers, artists, collectives, and cultural institutions have been publishing their work here

About