Human as a part of the posthumans environment

Вістря Vistrya
21:59, 25 мая 2020
Добавить в закладкиДобавить в коллекцию

Ультимативний організм детермінував систему у моменті часу. Covid19 виявився переконливішим ніж глобальне потепління чи можливість неконтрольованого ШІ. Стратегія бліцкригу зіграла чудово в цій партії.

Повідомлення доволі чітке “замкнута система” глобалізації є сутністю ідеального порядку, а індеальне можливе лише як концепція. Окрім балансу тепла в середині системи необхідне динамічне балансування енергій з навколишнім середовищем. Наше відношення до землі, корисних копалин, повітря, води та інших елементів системи не може носити виключно характер споживання.

В релігії індуізму світ помирає та народжується щомиті в унісон з закриттям та відкриттям очей верховним богом Вішну. Примітивне але й красиве пояснення динамічносі часу та причинно-наслідкових зв’язків. Ми в моменті коли творець світу міцно заплющив очі а світ завмер в очікувані. Потенціал переформатування системи приголомшливий. Відкриті очі Вішну являть новий порядок переродженому світу. Нетипові умови формують середовище для радикальних стратегій, які в попередньому світі миттєво відсікались.

Класифікація протоцивілізацій в своїй основі має харчові культури, які стали тригером до формування землеробного устрою. Специфіка культивування та характеристики навколишнього середовища визначали структуру ієрархічних зв’язків та соціальних моделей. Конфігурація середовища існування трансформувала потенціал мозку homo в цивілізаційний потік, вістрям якого ми маємо звичку вважати себе.

Певні характерні риси протоцивілізацій досі можна відслідковувати в своєрідних “цивілізаційних кластерах”. До прикладу, цивілізації Азії культивували рис, який вимагав побудови складних аграрних конструкцій (ареація, дамби, каскадні поля, тощо). Для організації процесів такого роду групи формували сильні, вертикальні ієрархічні структури, які набули, пізніше, автократичних рис. Значною мірою ці особливості привели Азію до значного успіху в цій ітерації глобальних процесів “економічного чуда”.

Середовище існування досі визначає нас, як індивідів, але воно більше не є фактором випадковості природи. Декарт, Кант, Гегель, Маркс, капіталізм, соціалізм, комунізм, лібірералізм, диктатура… Цивілізаційні параметри визначають середовище, тобто визначають грані існування індивіду. Ідеальна резонансна модель, де цивілізація та індивід взаємно сомовизначаються та замикаються у закриту систему. Ідея розвитку на “розриві” стають самоціллю. Підтримання герметичності системи є базовим інстинктом самозбереження. Цілісність та неперевність — виправдане гасло. Проте цілісність не може існувати на розриві а неперевність в такій конструкціє є оксимороном. Так виглядає короткий виклад некролог попередньої моделі глобалізації. Втім такими вони були і для всіх попередніх.

Image

Існує декілька базових чинників передчасного фіналу ітерації глобалізації. Серед них наступні:

— “теплова смерть” — відсутність балансу між ростом та потенціалом прискорює ентропію. Локальні формування стають ефективнішими, центр втрачає енергію організації “матерії”, гравітаційні центри переформатовуються

— “міжцивілізаційний конфлікт” — незважаючи на ефективну організацію простору глобалізації, контекст пропонує альтернативні стратегії до існування в конкретний період історії (розвиток проекту збалансовани, але несвоєчасний)

— “ультимативний фактор” — те, що називають “чорним лебедем”. Випадковий, непрогнозований, або вдало проігнорований, деструктивний елемент в системі.

Нашому “сучаснику” доволі давно діагностували всі три з вищевказаних причин. Симптоматичне лікування та періодичні ампутації принципів/елементів системи зберігали трохи тепла для ядра системи, але проекція в майбутнє майже відсутня. Існування альтернативних глобалізаційних проектів та локальних інтересів, очевидно, тільки прискорювало неминуче.

Ультимативний організм детермінував систему у моменті часу. Covid19 виявився переконливішим ніж глобальне потепління чи можливість неконтрольованого ШІ. Стратегія бліцкригу зіграла чудово в цій партії. Повідомлення доволі чітке “замкнута система” глобалізації є сутністю ідеального порядку, а індеальне можливе лише як концепція. Окрім балансу тепла в середині системи необхідне динамічне балансування енергій з навколишнім середовищем. Наше відношення до землі, корисних копалин, повітря, води та інших елементів системи не може носити виключно характер споживання. Наслідком подібної поведінки є розповсюдження вірусу від кажана до сотень тисяч людей по всьому світу. Більшість подібних факторів також являлись результатом неосмисленого споживання — холера, як наслідок вирубки мангрових лісів колонізаторами в Азії, тощо.

В релігії індуізму світ помирає та народжується щомиті в унісон з закриттям та відкриттям очей верховним богом Вішну. Примітивне але й красиве пояснення динамічносі часу та причинно-наслідкових зв’язків. Ми в моменті коли творець світу міцно заплющив очі а світ завмер в очікувані. Потенціал переформатування системи приголомшливий. Відкриті очі Вішну являть новий порядок переродженому світу. Нетипові умови формують середовище для радикальних стратегій, які в попередньому світі миттєво відсікались.

Подпишитесь на наш канал в Telegram, чтобы читать лучшие материалы платформы и быть в курсе всего, что происходит на сигме.
Добавить в закладки